SoftServe

Навчаючись на 3 курсі Комп’ютерних наук в ЛНУ, я зрозумів що я не вмію прогати нічого крім ряду Фур’є на паскалі, який повторювався з року в рік. Наближалося День народження, тому попросив у батьків подарувати місце на платних курсах в SoftServe, вибрав саме C#, бо знав що вона розвивається, має с-подібний синтаксис і мінімально був знайомий з нею.

На курсах відразу відчув як скіли покращуються, бо після зрозумілих і структурованих лекцій відразу йшла практика, на якій зі всіх сторін засвоювався матеріал, а до них ще й домашка.
Після платних курсів пройшов тест на безкоштовні, переживав за англійську, так ще й в цей день поставили екзамен, тому співбесіда була телефоном перед аудиторією в якій проходив екзамен, але почув що маю необхідний Intermidiate strong і почав готуватися до технічної співбесіди. Після співбесіди я зрозумів, що з шарпів шось чув, але веб, фреймворки і сам .NET дуууже не дотягував. Почав глибше вчити .NET, разом з тим дивитись щось по Angular. Але тут починається карантин, все ж подаю заявку, виявляється там проходить лише 4 людей, серед яких мене, на жаль не було, але я не здавався і продовжив рухатись в тому ж напрямку.
Літом, неочікувано, подзвонили та запросили на співбесіду, навіть без тесту. Готувався, пройшов співбесіду і в цей же день був перший мітинг з командою.

Наша групка влилась уже в процес розробки EPLAST, який йшов повним ходом і почався ще з січня. Спочатку було важко, нічого не зрозуміло але дуже цікаво. Перші таски, юніт тести не обходились без купи питань і порад «старичків». Після першої демки отримали кожен свій функціонал, який будемо розробляти і робота пішла. На щоденному стендапі розбирали якісь проблеми які виникали в роботі і як їх вирішити, все відбувалось дуже на позитиві) У вересні в групі нас залишилося двоє, всіх інших уже розібрали на роботу, але це був теж дуже прикольний час, коли 4 QC встигали знаходити нові баги до того як нас двоє встигнуть пофіксити старі. В кінці вересня до нас прийшла нова групка, стало веселіше, тепер вже ми були «старічками», які підказували як підняти проект, де знаходиться то, де то) Після 4 демки, випуску почалися перші інтерв’ю на роботу, не всі вдалі, але всі давали новий досвід, на Пласті ми все одно щось робили, де «треба було мало багато думати, але мало робити», але робили, що теж круто, бо не давало сидіти без діла в очікування результатів співбесід. І от після 4 інтерв’ю отримав офер.

Про сам процес навчання — інтернатури — це дуже круто, ви вчитеся прямо в процесі виконання завдань на реальному проекті, в реальній команді, маєш купу ресурсів, купу людей в яких можна щось спитати і купу практики.

Кожного понеділка і вівторка у нас була зустріч з тех. експертом — Тарасом Смірновим, я думав це буде виглядати типу питання — відповідь як зробити то і то. Але Тарас робив дещо крутіше, він радив дослідити конкретну проблему зі всіх сторін і вказував шляхи для її вирішення, що набагато краще. Ну, а після обговорення всіх статусів, ще встигали обговорити якісь актуальні новини)

Нуу і Іраaa:)
Іра Завущак була ментором ще з платних курсів, крім класних лекцій розказувала про додатковий матеріал, як, наприклад, лекція по SQL, яка не входила в сам курс, але була дуже корисною для всіх.
Точно можy сказати, що Іра — дуже класний ментор, коли треба — похвалить, коли треба — посварить, все класно організує, перевірить і т. д. Але крім того, Іра дуже класна людина, яка справді переживає за кожного в своїй групі, максимально натякає рекрутерам що «в неї тут в групі пару людішок прікольних на співбесіду є» і перед кожною співбесідою тримає за тебе кулачки і радіє, коли хтось з «старічків», які уже на роботі приходять на стендапи EPLAST’y)