Sigma Software

Працювала в Sigma Software рівно два роки на внутрішньому проєкті. Хочу поділитися своїм досвідом максимально збалансовано, тому окремо опишу як позитивні сторони, так і моменти, які для мене були складними.

Позитивні сторони:
1) З позитивного можу відзначити конкурентну зарплату, яку завжди виплачували вчасно. Компанія забезпечувала технікою Apple, зокрема MacBook. Також у Sigma Software є хороший офіс у Києві: великий, комфортний і гарно облаштований.
2) Наскільки пам’ятаю, медичне страхування було на адекватному рівні. Також компанія компенсувала певну кількість сесій із психологом на рік, здається, 10, що є корисним і приємним бонусом.
3) Ще один плюс для мене: компанія надавала вихідні на українські державні свята. Також варто відзначити соціальну активність компанії. Sigma Software робить донати, організовує збори коштів і, наскільки я бачила, підтримує співробітників у складних життєвих обставинах, наприклад у разі втрати близької людини.
4) Команда, з якою я безпосередньо працювала, була комфортною в роботі. Також у мене був позитивний досвід, коли менеджмент реагував на мій фідбек щодо низького перформансу окремих колег. У таких випадках це допомагало робити ротації та покращувати ситуацію на проєкті.

Що було складним:
5) Найбільшою проблемою для мене була атмосфера в компанії та рівень комунікації. У мене неодноразово виникали ситуації, які я сприймала як неконструктивну або токсичну комунікацію. На жаль, для мене це виглядало не як поодинокі випадки, а як певна тенденція. Я багато разів ескалювала ці питання, але не бачила системних змін після таких ескалацій. Зазвичай реакція була на рівні того, що мене почули, але подальших конкретних дій або помітних змін не відбувалося.
6) Також у мене склалося враження, що неконструктивна комунікація може проявлятися не лише на рівні окремих команд. Я бачила ситуації, коли різкі висловлювання в бік колег звучали і з боку представників вищого менеджменту. Для мене це було неприємним сигналом щодо загальної культури комунікації в компанії.
7) Другою суттєвою проблемою для мене був недостатньо прозорий процес performance review і розвитку всередині компанії. За два роки роботи я так і не отримала чіткого розуміння, як саме можу розвиватися в компанії, які конкретні кроки для цього потрібні та за якими критеріями оцінюється прогрес.
8) Процес promotion також виглядав для мене складним і не завжди прозорим. Формально можна було отримати план дій для переходу на наступний рівень, але на практиці критерії оцінки здавалися суб’єктивними. До окремих моментів ставилися дуже прискіпливо, хоча в інших компаніях, де я працювала, такі речі не вважалися критичними. На жаль, схожий досвід я спостерігала не лише у себе, а й у деяких колег.
9) У мене був кейс, коли людина, яка оцінювала мої технічні навички, підтверджувала мою eligibility для promotion, але менеджер не підтверджував її зі свого боку. При цьому мені не вдалося отримати достатньо чітке пояснення, на чому саме базувався цей фідбек. Для мене це виглядало як недостатньо прозорий процес прийняття рішень.
10) Окремо хочу згадати мікроменеджмент. На етапі найму мені говорили, що в компанії немає time tracking. Однак на проєкті виявилося, що потрібно деталізувати, на що саме витрачається кожні 30 хвилин робочого часу протягом дня. Для мене це фактично виглядало як time tracking, хоча компанія не визнавала це таким. Я ескалювала це питання, але суттєвих змін не відбулося.
11) Також були ситуації, коли домовленості на етапі найму не повністю збігалися з реальністю після виходу на роботу. Наприклад, під час спілкування з рекрутером ішлося про забезпечення ноутбуком і монітором. Після виходу виявилося, що монітор не надають за замовчуванням. Мені довелося вести додаткову комунікацію й пояснювати, чому він потрібен для роботи. У результаті монітор надали, але спочатку з умовою компенсації його вартості при звільненні. Пізніше, коли я звільнялася, мені дозволили просто повернути монітор без компенсації. Ситуація врешті вирішилася, але сам процес виглядав непослідовним.
12) Ще один важливий момент: для мене були не до кінця зрозумілими зони відповідальності. Іноді складалося враження, що від людини очікують відповідальності за дуже широкий спектр питань, не завжди прямо пов’язаних із її роллю. Коли я намагалася прояснити межі своєї відповідальності, це не завжди сприймалося конструктивно. У мене також був досвід, коли на мене намагалися перекласти відповідальність за результати роботи інших людей.
Також на бізнес-аналітика могли перекладатися задачі, які більше належать до зони відповідальності проєктного менеджера. Загалом очікування від ролі BA на моєму проєкті були дуже широкими. Крім того, стабільною практикою було залучення бізнес-аналітика до тестування. Я розумію, що BA може брати участь у валідації результату, але в моєму досвіді це виглядало саме як регулярне тестування, яке фактично перекладалося на бізнес-аналітика.
13) Окремо хочу згадати HR-функцію. Формально HR був, але на практиці мій досвід взаємодії був обмежений переважно тим, що мій фідбек вислуховували. Після цього я не бачила відчутних змін або конкретних дій. Мені не вдалося отримати достатньої підтримки в питаннях development plan, performance review або роботи з напруженою атмосферою в команді. Через це HR-функція для мене виглядала радше формальною, ніж такою, що реально допомагає співробітнику вирішувати складні ситуації.

У підсумку:
Можливо, мій досвід частково був пов’язаний саме з роботою на внутрішньому проєкті. Водночас за два роки я перетиналася з колегами з різних департаментів, а також із людьми, залученими в комерційні проєкти. Тому в мене склалося враження, що частина описаних проблем може бути не лише особливістю окремої команди.
Загалом мій досвід роботи в Sigma Software не був позитивним. За час роботи я кілька разів стикалася з вигоранням, і після останнього такого періоду прийняла рішення звільнитися. Цей досвід суттєво вплинув на мій емоційний стан, і мені знадобився час, щоб відновитися після роботи в такому середовищі.