OBRIO

Хочу поділитися своїм досвідом проходження відбору на позицію Creative Marketing Specialist. Це не спроба когось образити, а радше спроба зафіксувати ситуацію, яка викликала у мене щире здивування і фрустрацію. Можливо, комусь буде корисно прочитати цю історію, аби краще зрозуміти, чого очікувати, або ж просто знати, що якщо таке трапилося, ви — не одні.

1. Невідповідність фідбеку.
Після виконання тестового завдання я отримала фідбек:
«Хочемо відмітити, що ти добре впоралась з завданням, видно що ти розбиралась в крео та метриках, що супер!»
Проте після фінальної співбесіди прозвучало:
«Додатково можемо порадити більше часу приділяти саме креативній частині, візуалу тощо, оскільки це є одною з основних задач на позиції, як приклад, це тестове завдання та його формат.»
Це трохи збиває з пантелику (або не трохи): те саме завдання, яке спершу отримало позитивну оцінку, раптом стало прикладом чогось, що варто покращити. Я не зовсім зрозуміла, на чому базується така зміна оцінки — і це залишило відчуття розгубленості.
Щоб не бути голослівною — ось посилання на моє тестове, кожен може подивитись самостійно та оцінити: docs.google.com/...​RrxqOqak/edit?usp=sharing

2. Дискусія про мікроменеджмент (і фідбек, який знецінює її зміст)
Ми говорили про мікроменеджмент під час співбесіди. Я пояснила, що для мене це історія не про «страх» чи «відмову вчитись», а про бажання мати простір проявити себе. Я абсолютно розумію, що контроль — це частина будь-якої роботи (особливо на джун-позиції), і що на старті він може бути частішим. Але хотілося би, щоб мені дозволили самостійно пройти частину процесу — нехай і на менш ризикових задачах — щоб довести, що мені можна довіряти. У відповідь я почула: «Резонно», тож думала, що мене почули.
Проте у фідбеку я отримала фразу:
«Щодо навичок, як окремі поінти, можемо виділити: не боятись мікроменеджменту.»
Це мене щиро здивувало. По-перше, це твердження зовсім не про навичку. По-друге, я ніде не говорила, що «боюсь». По-третє, моє пояснення не суперечило готовніості вчитись. Я абсолютно відкрита до навчання — саме це й проговорювала. Також про ставлення до мікроменеджменту я чітко написала ще в резюме:
«Self-disciplined and responsible (no micromanagement please, I need to understand the expected result and deadline, I take full ownership of the process)».
Тож мені незрозуміло, чому цей поінт озвучили лише на 4 етапі відбору. Якщо це — червоний прапорець для команди, то чи не краще було би звернути на це увагу ще при першому перегляді резюме?

3. «Ми не відчули perfect match»
Я розумію, що soft skills і chemistry з командою важливі, але коли фінальне рішення пояснюється формулюванням «не відчули perfect match», це викликає запитання: а всі ці етапи і перевірки — вони для чого? Якщо основним критерієм все одно є відчуття?

4. Про кейси
У фідбеку було зазначено, що на співбесіді варто було наводити більше конкретних прикладів. Проте я щоразу говорила саме через приклади — і це залишає відчуття, що мої відповіді або не були почуті, або не були достатньо зафіксовані.

Загалом, що найбльше засмутило — це формат зворотнього звʼязку після другої співбесіди.
Для мене адекватний фідбек — це той, який містить конкретні action points. У моєму ж випадку зворотний зв’язок виявився радше загальними враженнями без чітких орієнтирів для розвитку, після якого я залишилась із відчуттям невизначеності: над чим саме працювати, що варто змінити, щоб відповідати очікуванням компанії на цій позиції.