N-iX

Сьогодні останній день моєї співпраці з N-iX і я можу сказати ствердно — якби не специфіка нової позиції, куди я переходжу (в комплексі), я б не став розставитися з цією компанією.

Після двох з гаком років на Ніксі він все одно здається мені ідеальним аутсорсером — достатньо великим, щоб гарантувати стабільність, різноманіття і будь-яку експертизу у поміч, і достатньо людяним, щоб на кожному рівні з тобою спілкувалися живою мовою, а не шаблонними відмовками багатьох «галер».

Сам N-iX, на мою думкою, жодною галерою не є. Немає тут епічних потогонок і хрестоматійних семи кіл пекла для отримання надбавки в кількасот баксів. Звісно, перегляд зарплатні залежить від проєкту, але в моєму випадку не було жодних проблем у цьому компоненті.

Власне, я працював в аутстафі, в тісній інтеграції з лондонською командою, і це часто означає мінімальну присутність місцевого комьюніті. Але не тут! Попри розміри, компанія має дуже рухливий SDO, який пропонує проєктам цікаві сервіси (приміром, підготовка кандидата до клієнтського інтерв’ю) і активно долучає до них усіх бажаючих. Таким чином я, навіть трохи несподівано для себе, відкрив у собі певний талант до проведення технічних інтерв‘ю, а разом із тим познайомився з рекрутерками зовсім з іншого боку, що, мабуть, змінило моє ставлення до них назавжди :-)

Але комьюніті не обмежується сервісами, це і .NET-тусовка, і програма архітектурного університету і різноманітні мітапи, в тому числі взагалі неробочі.

Про Mountain Residence вже і так усі чули, це дійсно непоганий шанс для workation в колі колег.

Опенспейси — мені пощастило застати ще доковідний Нікс, але там завжди був опенспейс здорової людини, де ти не відчуваєш себе в цеху чи в стайні.

Словом, я не кажу прощавайте, бо буває всяке, але серед компаній, куди я міг би повернутися, точно з‘явилася ще одна. До нових зустрічей!