Mate academy

Тут багато відгуків зі сльозами й на ейфорії. В моменти коли людина тільки-но отримала роботу.

Я вирішив зробити відгук перевірений часом.

Тому хоч і вийшов на роботу ще 25 вересня, але пишу це тільки через 3 місяці, коли пройшов випробувальний (24го грудня).

Ну так от. Якщо коротко, то для переважної більшості людей я рекомендую (для кого не рекомендую буде далі).

Як було в мене?
Я не нова людина в ІТ. В mate я прийшов студентом 3го курсу комп інженерії, і вже мав досвід побудови стартапу. Але як асистент СЕО. В мене дуже яскраво виділені лідерські здібності і я думав що буде правильно розвиватись в цьому напрямку. Але в процесі облому, і особливо після облому, нашого стартапу, я зрозумів що самого лідерства мало. Треба шарити й в прикладній частині бізнесу (в нас це програмування і трохи дизайну). А тому треба лишати менеджерські навики на холостому режимі і йти розробляти технічні навички.
Ну і гроші, йопта. Навіть коли ти студент, важко розвиватись коли нема 300грн щоб піти на мітап.

Були варіанти пройти навчання під менторством знайомих програмістів, причому безкоштовно. І насправді це теж гарний варіант. Воно ж як.. ІТ — це не свята земля. ІТ — це зоопарк з мутантами. Все дуже швидко змінюється, купа різних диких технологій. Кожен проект має свої конкретні технології. Майже всі пишуть з тонами костилів (і навіть без документації, от це бісить деколи). Тому чисто щоб знайти роботу і там якось плюс мінус вигрібати, цілком достатньо і навчання під менторством знайомих практиків. Це займе трохи більше часу, але на 4к доларів дешевше. Якщо ти ідеш в ІТшку із-за тяжкого життя, в тебе все ок з самоорганізованістю і з амбіцій в тебе просто звичайна мідлова зп — сходи на пару мітапів і знайди собі менторів. Зекономиш чимало грошей.

Але. Мені 20 років і є подушка безпеки у вигляді батьків. Я можу дозволити собі більше амбіцій. І з моїх амбіцій це було і є досягти прям висот. І для цього треба сильна база.
Без бези дуже тяжко.
І от.. в моєму ДУ"ОП" мені цього майже не дали. А Стенфорд, Масачусетс чи хоча б могилянку я собі дозволити не міг і не можу. А база то треба..
Тому я пішов в mate. І не тому, що це чимось гірше. В плані грошей в Стенфорд видають гранти, аналогічно з Могилянкою, фінансово я міг і можу це дозволити. «Я не можу собі це дозволити» в сенсі убивати 5-7 років свого часу і здоров’я. Мені треба було місце де мені як можна швидше дадуть лише необхідну базу і зразу ж пустять на дикий ринок. Щоб я не почувався тупим сикливим ботаном, а міг назвати себе програмістом-практиком і вже в процесі роботи обтісувати свої навики об best-practises із теорії.
І тому я пішов в мейт.
І щоб ви розуміли, звісно ж не без моїх софт-скілів з попереднього досвіду (але тестове було технічним). Одногрупники які прям новачки в галузі, то знайшли роботу трохи пізніше. На 4у, дехто аж на 5у місяці. І на трохи нижчі зп. Але. Якщо говорити про мене, то за результатами того технічного я вже на 3му місяці навчання отримав офер на ~600usd в період випробувалки і ~900usd після. На майже мідлову позицію. Мені було дуже сикотно зразу так піднятись. Боявся що як піднявся так і впаду. Але минуло 3 місяці і завдяки якраз отій базі я розібрався і з email шаблонами, і написав власний svg chart конструктор, пофіксив десятки чужих багів і в jquery коді, і в react коді, і навіть php коді. Написав власний ужатий state менеджер. Зверстав около 10 повноцінних сторінок і розібрався в вордпрес. І минулого тижня з оптимізаціями сайту. Наш сайт був 45-55 балів на page speed insights (на мобілках), зараз 75-85 (ви бачили вордпрес сайт із 85 балами на page speed insights?? Виявляється це реально).
Керівництво щасливе і я теж розумію що «ніфіга собі». 17% від зп ідуть в правильні руки.

І це ж лиш початок.
Всі 24 місяці я маю можливість на проходження typescript, react, UI/UX і якщо сильно захочу, то й навіть java курсу. Вчора ще й курс алгоритмів викотили. І англійська inclusive як не як.
Звісно ж можна й без академії, є ютуб, там є webdev с нуля, мінін, itкамасутра і udemy петриченка. + самому знайти собі менторів.
Але.. навіть мідли не завжди шарять шо до чого. Вони шарять типу: «нажми тут і отут», але пояснити щоб дойшло, передати свій саме experience не завжди можуть. Плюс якість відосів не настільки відточена.

Плюс це треба бути самоорганізованим. Дуже тяжко самому єбашити майже пів року і за цей час не бачити результату. І ще важче отримати на руки майже 20к грн і не розслабитись. Розум знає, а тіло лінується. А так я віддаю своїх 17% кровних. Це робить мою зп не такою приємною, хочеться рости щоб мати більше (як свинка за морквинкою в майнкрафті). Та ще й постійно душить думка: «чувак, ти уже заплатив гроші за англійську + технічні курси. Шо ти цево лінуєшся. Іди вчи».
То є встидно зізнатись в своїй не святосвідомості. Але так працює людська психіка. Mate допомагають також і з банальною самоорганізованістю і мотивацією.

Величезна родзинка на цьому торті — ком’юніті
Зараз карантин + мене на воєнній кафедрі сильно дрючать за прогули, я поки не можу переїхати в Київ. Але. Навіть в процесі курсу я відчув що то воно бути з однодумцями. Наскільки легше жити і досягати коли третина твоєї групи теж передивились всі інтерв’ю ІТбороди і Вікторої Бородіної. (Ну і як же шикарно коли є Рома в якого можна спитати: «Рома, а гуглери гуглять?»). Вебінарчики і т д тусовочки трошки туго ідуть по zoom, нема тої ламповості. Але воєнку через пів року закінчу. З карантином скоро буде як з карантином вихідного дня: (цитата міністра: «ми зрозуміли що людям наші приколи нафіг не здались. Тому вирішили не продовжувати»). В Київ повернуться тусовки і приїду я. І це розмерзнеться ще один тимчасово заморожений плюс.
(Так, не всі такі відморожені стартапери як я. Велика частина це просто люди хто хочуть заробляти як люди і невистачає чарівного пендаля. Але навіть половина від 700 випускників це вже мінідолина).

Непогано як для 17%.
Тому так, я рекомендую.

(Ну і про кабалу. Мій тато, брат і сестра за освітою юристи. Брат так взагалі, юрист всерйоз (практикуючий адвокат). Всі як один коли читали про умови — кричали: «Андрій, не йди! Це кабала. Тебе кинуть і будуть мати гроші». Мені й самому було трошки стрьомно і я спершу вніс поправки в договір, детальніше розписав деталі, щоб не було потім «неоднозначних» моментів. (Да,да, так можна було. І зараз можна. Умови договору можна обговорювати).
І нічо.. пока не кинули. Пока лежу під одіялком, пишу оце і радуюсь).

Воно справді насторожувало що стільки позитивних відгуків. Прям підозріло.
Але фічя в фразі яку нам сказав один з менторів: «ми націлені випускати кілька тисяч студентів щороку. І для цього нам необхідна наша репутація». Того всі сили направлені на залишити студента задоволеним. А т к основне за чим ідуть в mate — кар’єрний boost. А це включає в себе і ріст зп, а вища зп — більші доходи mate. Фічя в тому що ця бізнес модель запрограмована на фактично відсутність незадоволених студентів.

Ну та й таке