LuxSite

Привіт!
Що ж. Залишу свій відгук про співпрацю з LuxSite :) Беріть кавусю або горнятко чаю, печиво й готуйтеся читати мій лонгрід :)
Досить дружня й привітна атмосфера. Колектив доброзичливий. Є взаємна підтримка й прагнення досягнути спільних робочих цілей.
Адекватний й добрий по суті засновник, що дуже важливо. Адже, попри усі не прості обставини життя, люди тримаються людей. І взаємна повага у колективі надзвичайно цінна й важлива.
Грошенята теж важливі. Їсти усі хочемо :) Правда, гроші не єдине, що тримає колектив разом.
Робочі процеси час від часу передивляються. Намагаються спростити й зробити їх актуальними. Щось іде легко, щось важко. Це процес, якій вже приніс свої добрі плоди — систематизацію та розвиток.
Розробили чимало різноманітних чеклістів, дорожніх карт для того, щоб уся команда проєкту могла розуміти куди рухаємося, чого прагнемо, на що звернути увагу.
Періодично проводяться тренінги, навчання, онлайн-навчання. Адже усе змінюється й агенція намагається теж змінюватися та ставати краще. Самонавчання — основа, яка потрібна як ніколи у часи турбулетності. А на наш вік таких «часів» випало багато :)
Звучить дещо дивно, але від того на скільки розвивається кожна людина у колективі, самонавчається, на скільки кожна людина може працювати в команді, дуже багато чого залежить.
Разом пройшли досить багато:
— періоди ковідних карантинів;
— евакуації по Україні і далі;
— недоспані ночі, бо були обстріли;
— періодичні хвилі посилених донатів на колег та рідних, що пішли захищати нашу Неньку;
— відключення світла, інтернету й пошуки де б це можна було попрацювати і не попасти під обстріли;
— спільні святкування днів народжень та різноманітних свят;
— чудові тренінги, тімбілдінги та класні посиденькі;
— чергові оновлення планувальника — системи трекінгу часу та задач;
— емоційне вигорання й звільнення колег;
— поновлення співпраці з відновившимися колегами;
— декретні відпустки та повернення з них;
— чимало зустріч та прощань.
Йой, то вже ціле оповідання вийшло :)
Написати, що все завжди добре, буде нещиро й казково. Тому не буду передавати куті меду :)
Звісно, як у будь-якому колективі час від часу виникають проблеми, що з часом вирішуються.
Поки жива людина, ще можна допомогти й щось змінити :)
І це радує :)
Якщо дочитав до цього місця, то ти такі любиш читати :) :) :)
Став вподобайку й гарного тобі часу доби :)