lifecell

Історія про мою спробу попрацювати на Lifecell.

Починалось все на диво чудово, хоча мені варто було б задуматись вже після цих відповідей на мої питання на співбесіді з потенційним керівником — Оксаною П.:

1. На питання про знання необхідні для даної позиції в світлі відсутності досвіду в телеком-галузі отримав відповідь — ексель — все інше навчимо в процесі роботи.

2. На питання чи буде мені дане кейсове завдання отримав взагалі шокуючу відповідь —
«а навіщо? Я обираю по принципу, хто мені сподобається»

Цю співбесіду в результаті успішно пройшов, тому ці відповіді якось призабулись.
Проте вже через декілька тижнів роботи пригадались під час обговорення мого прогресу
— по суті сеансу приниження, психологічного тиску і погроз.

Тепер я почув, що:
1 вчити мене ніхто не збирається,
2 когось виганяти для неї не звикати,
3 їй приносило задоволення «доводити до істерики нових працівників»
(про це було так і сказано — прямим текстом)

Отже, підтримки, не кажучи вже про навчання, практично не було, а згодом Оксана взагалі зникла у відпустку, а по поверненню не надто прагнула ознайомитись з результатами моєї роботи.
Через декілька днів — серед тижня в кінці робочого дня разом з HR викликала до себе, з порога заявила що я не пройшов випробовувальний срок (до кінця якого ще залишався місяць) і сьогоднішній день — мій останній робочий день. Щодо причин звільнення — жодного конструктиву не почув — лише високопарні слова про динаміку галузі, між якими можна було прочитати лише особисту неприязнь.

Через 5 хвилин технічний відділ забрав робочий ноутбук- зауважу, що Оксану абсолютно не цікавили результати роботи, які знаходились на ньому. А ще через 10 хвилин повернули трудову книжку.

Важко сказати, що означав подібний поспіх в моєму звільненні, але щось підказує, що мене зробили пішкою в закулісних іграх, і тому ні краплі не здивуюсь, якщо вже наступного тижня на цій посаді опинилась Ірина І., яка проявляла інтeрес до цеї посади, і якій початково не вистачало лише формального досвіду роботи щоб прейти на неї. А тепер в Оксани з’явилась чудова мотивація у вигляді відсутності підходящих працівників на зовнішньому ринку праці, щоб поставити свою людину вище.

Отже, бажаючим потрапити у відділ Collection and Revenue Assurance, раджу задуматись, чи потрібен вам такий непорядний керівник, у якої слова розходяться з діями, і яка віддає перевагу змінювати підлеглих як рукавички замість того, щоб дати можливість чогось навчитись — колеги розповіли, що подібна розвага в неї далеко не вперше.

Колектив в більшій частині приємний, доброзичливий, готовий дати цінну пораду.
Сама компанія в цілому цікава — генерує оригінальні ідеї щоб втриматись на ринку, хоча й переживає не найкращі часи:
1 цього року скоротили штат більш ніж на 10%,
2 з теперішнього офісу, який став не по кишені, компанія переїжджає в інший- нижчого рівня,
3 економія дійшла навіть до одноразових стаканчиків біля кулерів, яких більше немає.