lifecell

Працюю в lifecell з 2016 року. Виросла тут від Junior Manual QA до Senior Manual QA, Managing Specialist.
Ніколи не думала, що зможу десь пропрацювати так довго, адже я люблю постійно вчитись чомусь новому, розвиватись, рости. До lifecell в моєму професійному досвіді я завжди впиралась або у кордони предметної області, або у небажання колег ділитись їхнім досвідом, або у неготовність керівництва покращувати процеси.
lifecell забезпечує можливість працювати з дуже різними, цікавими і складними проектами, куди можна занурюватись і розбиратись на стільки глибоко, на скільки тільки вистачить мозку. Також у lifecell я відчуваю абсолютну свободу генерити ідеї, обговорювати їх з крутими професіоналами і реалізовувати, самореалізовуючись і приносячи користь Компанії. А ще я завжди тут відчуваю підтримку мого керівництва та HR, мотивацію і конкурентний соц.пакет.
Дуже раджу компанію lifecell як роботодавця всім творчим професіоналам своєї справи, хто любить розвиватись, орієнтований на класний спільний результат, і шукає теплу атмосферу в команді.

Підтримаю всі коментарі нижче. Ходив на співбесіду на програму Jump into life і можу сказати, що
1.Мало того, що фідбеку за місяць ніякого не було, так ще й деякі ментори, які проводили співбесіду, були з необґрунтовано дуже завищеною самооцінкою.
2. Хоч в мене і було зазначено в резюме, що я розробник ПЗ, з ментором в цьому напрямку навіть не поспілкувався, хоча було обіцяно запросити на повторну співбесіду саме з розробником.

Історія про мою спробу попрацювати на Lifecell.

Починалось все на диво чудово, хоча мені варто було б задуматись вже після цих відповідей на мої питання на співбесіді з потенційним керівником — Оксаною П.:

1. На питання про знання необхідні для даної позиції в світлі відсутності досвіду в телеком-галузі отримав відповідь — ексель — все інше навчимо в процесі роботи.

2. На питання чи буде мені дане кейсове завдання отримав взагалі шокуючу відповідь —
«а навіщо? Я обираю по принципу, хто мені сподобається»

Цю співбесіду в результаті успішно пройшов, тому ці відповіді якось призабулись.
Проте вже через декілька тижнів роботи пригадались під час обговорення мого прогресу
— по суті сеансу приниження, психологічного тиску і погроз.

Тепер я почув, що:
1 вчити мене ніхто не збирається,
2 когось виганяти для неї не звикати,
3 їй приносило задоволення «доводити до істерики нових працівників»
(про це було так і сказано — прямим текстом)

Отже, підтримки, не кажучи вже про навчання, практично не було, а згодом Оксана взагалі зникла у відпустку, а по поверненню не надто прагнула ознайомитись з результатами моєї роботи.
Через декілька днів — серед тижня в кінці робочого дня разом з HR викликала до себе, з порога заявила що я не пройшов випробовувальний срок (до кінця якого ще залишався місяць) і сьогоднішній день — мій останній робочий день. Щодо причин звільнення — жодного конструктиву не почув — лише високопарні слова про динаміку галузі, між якими можна було прочитати лише особисту неприязнь.

Через 5 хвилин технічний відділ забрав робочий ноутбук- зауважу, що Оксану абсолютно не цікавили результати роботи, які знаходились на ньому. А ще через 10 хвилин повернули трудову книжку.

Важко сказати, що означав подібний поспіх в моєму звільненні, але щось підказує, що мене зробили пішкою в закулісних іграх, і тому ні краплі не здивуюсь, якщо вже наступного тижня на цій посаді опинилась Ірина І., яка проявляла інтeрес до цеї посади, і якій початково не вистачало лише формального досвіду роботи щоб прейти на неї. А тепер в Оксани з’явилась чудова мотивація у вигляді відсутності підходящих працівників на зовнішньому ринку праці, щоб поставити свою людину вище.

Отже, бажаючим потрапити у відділ Collection and Revenue Assurance, раджу задуматись, чи потрібен вам такий непорядний керівник, у якої слова розходяться з діями, і яка віддає перевагу змінювати підлеглих як рукавички замість того, щоб дати можливість чогось навчитись — колеги розповіли, що подібна розвага в неї далеко не вперше.

Колектив в більшій частині приємний, доброзичливий, готовий дати цінну пораду.
Сама компанія в цілому цікава — генерує оригінальні ідеї щоб втриматись на ринку, хоча й переживає не найкращі часи:
1 цього року скоротили штат більш ніж на 10%,
2 з теперішнього офісу, який став не по кишені, компанія переїжджає в інший- нижчого рівня,
3 економія дійшла навіть до одноразових стаканчиків біля кулерів, яких більше немає.

Приймав участь у конкурсі на позицію «Інженер з підтримки та експлуатації платформ послуг надіслання повідомлень (Київ та Київська обл)» 27.02.2017. Зворотній звязок отримав від Anastasia Tagiltseva, яка і проводила співбесіду. Спілкування з HR та технічними спеціалістами складало приємне враження до тих пір, поки з боку одного з технічних team lead не прозвучало запитання: «Кого/що ви взяли б на ковчег, якщо б дізнались що через одну годину настане кінець світу». Відповідь згідно джерела про ковчег не виявилась вірною. 6.03. 2017 я отримав негативну відповідь. Що цікаво, на сайті lifecell зазначена вакансія актуальна, а деякі з них актуальні вже понад рік.

Пошел в компанию исключительно из-за впечатления которая оставила о себе Тагильцева на собеседовании.
В конечном итоге, худшее управление что я видел в своей жизни, подход я начальник — ты дурак, некомпетентные загруженные менеджеры которые среди прочего предлагали использовать андроидовские дизайны на айос и так далее.
Ну и самая великолепная деталь из этого всего. Когда команда не выполнила свои эстимейты, меня уволили в конце месца и НЕ ЗАПЛАТИЛИ ЗАРПЛАТУ ЗА ЦЕЛЫЙ МЕСЯЦ. Честно говоря я даже и в мыслях не допускал, что в 2к17 такое возможно в украинском айти.
Не идите в лайф, там не профессионалы, там все прикроют свои задницы и, если вы не ловкий манипулятор, то, конечно же, останетесь виноватым, там хамят в бухгалтерии, там крахоборят на девайсах и самое худшее — там вы будете тупеть, потому-что культуры разработки нет да и в среднем уровень девелоперов низкий.

Обычно я не имею привычки писать отзывы о компаниях, сервисах,услугах но имею привычку их читать, видимо пора менять парадигму.
Несколько дней назад меня пригласили на собеседование в компанию Lifecell и в следующих нескольких предложениях я опишу свои впечатления.
HR у меня была Анастасия Тагильцева, тезисно скажу что она лучший HR которого мне довелось увидеть. Она была вежлива, пунктуальна и запоминала все мелкие детали наших бесед, что на сегодня не просто удивляет, а вызывает диссонанс и ломает все представления о HR.
Само собеседование не то что не вызывало дискомфорта, а было приятным времяпровождением.
Вопросов кем Вы видите себя через 5 лет или почему крокодил зеленый не было.
Руководитель направления Виталий, так же оказался весьма приятным собеседником.
Собеседование по технической части не напоминало пытку, а было весьма полезным и интересным. Меня не спрашивали как долго я работал с тем-то и с тем-то, знаю ли я что такое холодный синтез и структуру ДНК:)
На каждый мой ответ были даны конструктивные коментарии, не было высокомерия или заученных фраз.
К сожалению я не прошёл собеседование, но при этом я получил быструю и конструктивную обратную связь с вопросами в которых мне необходимо подтянуться.

Итог:
Всё начиная от приглашения и заканчивая отказом было на профессиональном уровне, до которого многим компаниям ещё нужно расти.

Лайфселл — лидер некачественных услуг.
Вас еще не обманули? Тогда покупай Лайфселл