10 жовтня 18:29
Працюю в Drawer понад два роки на позиції Frontend Engineer, а загалом у веб-розробці понад 10 років. Прийшов з української компанії за запрошенням рекрутерки, з якою ми раніше працювали разом. Погодився, бо люблю стартапи і загалом роботу в умовах невизначеності, а тут її вистачає з головою.
Drawer — справжній стартап у сенсі «від нуля до одиниці»: прикладів того, що ми робимо, ніде немає, а навіть наявні конкуренти не знають, чи рухаються в правильному напрямку. Коли я прийшов, багатьох процесів ще не було, і була можливість будувати їх самому, що ми за ці роки й зробили. Очікування компанія виправдала повністю: технології та рішення, які тут доводиться використовувати й придумувати, — рідкість, про яку багато хто тільки мріє.
Окрема історія — фронтенд. В основі продукту AI- і не-AI-алгоритми розбору PDF-креслень, але навіть без них на фронті більша частина UX невідома заздалегідь. Ми по суті будуємо нову CAD-систему, тільки з AI в основі, тому існуючі підходи часто не працюють. Наприклад, кажуть фронтендеру: треба створити новий менеджер, а як він має виглядати, до кінця не розуміє навіть продакт. Або лінкування девайсів і їхніх тегів: спочатку ми взяли готову бібліотеку, яка з коробки дає купу функціоналу, але саме під цей кейс практично не підходила — все висло, користуватися було неможливо. Ми переписали це на three.js і поміняли UX лінкування, і це фактично врятувало нам клієнтів, а з ними й продукт. І це далеко не єдиний такий випадок. Зараз пішли ще далі: будь-яка фіча починається з кількох прототипів, які фронти роблять разом із продакт-менеджерами.
Зверху ніхто не каже, як треба, але дають усі можливості зробити так, як вважаєш правильним. Так було, наприклад, з код-рев’ю: це завжди була зона відповідальності ліда, і ніхто не диктував, як має бути. З часом, пробуючи різне, ми прийшли до підходу, який справді ефективний. Рік тому ще було не до кінця зрозуміло, що зараз головне для розробки: фіксити баги, покращувати існуючі фічі чи писати нові. Відтоді ми стабілізували продукт і почали швидко нарощувати функціонал, а тепер самі будуємо roadmap для CEO.
Продукт давно вийшов за межі базового функціоналу, а попереду найцікавіше: дедалі більше доведеться досліджувати нову територію і шукати, що ще можна з ним зробити. AI постійно розсуває межі можливого, і кожному в команді хочеться робити ще крутіші штуки.
Люди тут налаштовані на результат. Усі відчувають, що ми стартап, особливо перед черговим залученням інвестицій: ціна помилки висока, тому на порожні балачки ніхто час не витрачає. Спілкуємося дуже прямо, особливо між департаментами, одразу ріжемо правду-матку. Новачкам це іноді здається жорсткістю, але це просто наш стиль комунікації, і щоб тут прижитися, його треба прийняти. Тим, хто більше любить описувати свою роботу, ніж її робити, тут буде некомфортно. Тих, хто залишився за ці роки, я не назву сім’єю, але точно знаю, що з ними ще не одну стіну зламаю.
Збалансоване навантаження — ще одна річ, за якою до нас не варто йти, якщо ти не хочеш будувати стартап. Ніхто не рахує години і не скаже, коли роботи достатньо, бо ніхто не знає, скільки потрібно, щоб продукт злетів. Тут цінують приголомшливий результат, а не те, що на задачу витратили рівно оцінений час. Відсидітися не вийде. Класичного балансу тут немає, але якщо хочеться відчути, що таке справжній стартап, нам є що дати.
Мабуть, єдине, чого мені тут не вистачає, — спільного безпечного місця, в якому можна просто зустрітися з колегами наживо, коли захочеться. Більшість із нас в Україні, і через обстріли такі зустрічі поки що можуть собі дозволити лише окремі авантюристи, які раз на тиждень збираються попрацювати в одній кімнаті.
Немає коментарів
Підписатись на коментаріВідписатись від коментарівКоментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.