Datagrok

і як воно працювати разом з росіянами (на росіян) в одній компанії і ходити разом з ними на мітинги щодня? поділіться досвідом. ;)

Шановний Костянтин, дякую за те що удостоїли мене своєї уваги о першій ночі під час повітряної тривоги, замість того щоб зробити зі своїм життям щось корисне, наприклад знайти full-time роботу, яка відповідатиме вимогам, наведеним в Вашому профілі LinkedIn.

Ваше запитання містить фактологічні помилки, які необхідно виправити перш ніж переходити до відповіді по суті:

1. Я не працюю з Datagrok вже сім місяців, тому правильніше було б виправити Ваше питання з і «як воно працювати» на «як воно працювалось».

2. Наскільки мені відомо, співпрацюючи з Datagrok, я працював не на росіян, а на американця українського походження, який вчився в українському вузі перед еміграцією в США, і який як мінімум з 24го лютого 2022го року зайняв публічно чітку проукраїнську позицію, роблячи донати в фонд «Razom for Ukraine», та інші речі про які він писав в LinkedIn. Тому слова «(на росіян)» з вашого питання можна прибрати.

Тепер по суті:
Мені працювалось з росіянами в Datagrok так само добре як з українцями, американцями, та представниками інших націй в тій же компанії тому що:
1. Вони не підтримують агресію РФ в Україні.
2. Вони висловлювали мені підтримку та з розумінням ставились до спаду продуктивності, зумовленого війною.
3. Переважна більшість росіян, які працювали з території РФ, майже одразу виїхали звідти.

«I have a dream that my four little children will one day live in a nation where they will not be judged by the color of their skin but by the content of their character.» Martin Luther King

Відповідаю. Сім місяців це менше половини строку поки йде війна в Україні. Тому по факту, немає різниці коли ви там звільнились. Виїхали? Ок. І шо змінилось в результаті?) Перестали бути росіянами? Аж ніяк. Ну, хіба що викинули російський паспорт, і то навряд чи. Війна у нас з 2014 року з росією взагалі-то, якщо забули. Сьогодні якраз був у мене кейс, коли одна компанія (не буду її називати) запропонувала пройти у них співбесіду, але, коли я дізнався, що в них працюють русаки, які теж давно виїхали ще закордон, то одразу відмовився. Тому, в цьому плані ми з вами — різні. Для вас то ок і досить зручно, нема проблеми працювати в одній команді з представниками народу, який воює з українцями, а от для мене є. І, як я бачу, що переважна більшість українців, а не «приспособленцев», розділяє саме таку позицію, не співпрацювати з росіянами ні в якому випадку, якими б хорошими вони вам не здавались. І слова Мартіна Лютера Кінга вирвані з контексту. Він їх сказав, коли виступав проти расизму, коли гнобили афроамериканців, пчому а у нас тут війна і справа з неофашизмом. І в майбутньому з визнаною державою терористом, яка стала такою завдяки русакам і їх ліберальній позиції щодо їх авторитарного режиму і війни в Україні. Для мене ваша позиція це — все одно, що під час другої світової казати про «хороших німців», які привели до влади гітлера. Ось така от аналогія. і ще був кейс. якось летів з Турції. На моєму місці в літаку всілись троє руцкіх. Тобто місце моє було між ними посередині. Тобто в наглу. Прийшли і сіли до мене. Ні, щоб там попросити вічливо щоб я пересів, коои вже зайняв своє місце. Тому для мене це дуже характерна риса росіян — займати чуже, що їм не належить по праву. І тому для мене немає «хороших русских». Такі от справи. Відносно того, коли мені писати, то це вже мені самому вирішувати. Якраз під час бомбардувань в бомбосховищі багато вільного часу. Але в цей час точно, не до пошуку роботи, особливо не в тих компаніях, де працюють такі ж росіяни, як і ті, які нас бомблять нон стопом.

Ось вам на додачу вірш Шевченка про москалів, якшо раптом ви забули, чи не читали його в школі. ;)
«Отак подивишся здаля на москаля,
Неначе й справді він людина,
Та від Курил і до Кремля
Воно було і є скотина.
Йому завжди усього мало!
Де тільки всралося чи стало
Уже волає од того -
Тут все ісконне і його!
Та хай тебе ухопить кат!
Який же ти у біса брат?!
Живи у рідному краю -
Котись в Московію свою!
І раз причина тут така
Й дорога в тебе неблизька,
То я тобі, як друг і брат
Піддати можу і під зад,
Щоб не морочив голови
Й летів до самої Москви!»

Тепер, раптом що, можете і Тараса Григоровича звинуватити в русофобії. ;)