B2B Soft

Компанія займається CRM для магазинів мобільного звязку. Працював на посаді Customer Support. З мінусів: неадекватне керівництво, тільки нічний графік (зарплатня 700 доларів, як на нього досить посередня). З плюсів хіба страховка після 2-гого місяця. Згодився працювати, бо думав прокачати технічні навики, стати QA, розробником, тощо.

У відділі всі адекватні, крім безпосереднього керівництва. Тренінгом новачків займається араб. Його рівень я зрозумів у перші дні, коли в нього на ноуті пропав вай-фай, і майстер технологій пішов кликати системного адміністратора, замість того, щоб перезарузити. Не знаю, як його поставити тренером по продукту. Правда, він 7 років працює сапортом однієї й теї ж Сі-ер-емки. Можливо, це був головний критерій. Довше всіх працює на підтримці нескладної програми. Проте, якщо виникає будь-яка настандартна задача, розвязати її не може.

Завважив я, і що він реально принижує нових співробітників. Типу, щоб боялися. Наприклад, примушував по два рази підряд вітатися. Проте, рівень начальників не є головним критерієм, а також знущання були не з мене; так вирішив подивитися, що буде далі. Потім прийшла й моя черга. Спочатку ставив завдання таким чином, щоб потім можна було розкритикувати. Хоча я справлявся із тим і в очах араба був облом. Після чого на тренінгах примушував запамятовувати схематичні цифри, не потрібні, які слугували просто для зразку. Потім через 5-10 хвилин запитував, а які це були цифри. Так мені набридло, я почав їх записувати і запитав свого «God of education»: а які цифри були перед тим? На що отримав: «как ти разгарварівать са свой учітєль?»

Ну, і далі він сказав мені ходити на англійської курси, які на 10 годину ранку. А робота у нас закінчується о 1 чи 2 ночі. Ну, і зрозуміло: коли ж спати? Місяць його моя англійська влаштовувала, всі ж тести пройшов. А тут перестала. При цьому багато слів він сам просто фізично не може вимовити нормально. Я думаю, всі чули як індуси та арабами розмовляють англійською. Звернувся до HR щодо прояснення поведінки, чи можливості перейти в інший відділ; відповіли, що єдиний вихід — звільнення. Так і сталося. Проте жертву вибрали погано, оскільки у мене і квартира своя і сімї нема. За грошима не женуся, а нову роботу знайшов дуже швидко. Але от якби це був хтось з регіонів, з кількома дітьми? З ним би далі так обходилися, і він все терпів би. Оце мені спокою і не дає. А ви як гадаєте?

П.С. Самому цікаво, чи знає американський топ-менеджмент, про все, що відбувається? Керівниця українського офісу, я так зрозумів, ще й як знає.