airSlate

Сьогодні 9 років, як я працюю у airSlate.

9 років — це вже серйозно. Шлях почався у далекому 2016, і з того часу я пройшов крізь декілька команд, сотні тасок, тисячі жартів і незліченну кількість рядків коду.

Мені щастило з командами. В кожній, де працював і працюю, однією з основних цінностей була довіра. Абсолютна відсутність мікроменеджменту. Робота в офісі часто була не як робота, а як зустріч із друзями з перервами на написання коду :) Постійні виклики, підтримка колег і повний беклог — я не пам’ятаю моментів, коли б сидів без діла.

Чітко памятаю перший день: мій перший досвід великого опенспейсу, знайомства з колегами (з деякими працюю досі), безкоштовні обіди, снеки та фрукти — це було вау. Тоді в компанії працювало близько 60-70 людей, а зараз нас уже майже тисяча. І я радий бути частиною цього зростання.

Назавжди запам’ятаю свою співбесіду. Неймовірно досвідчені розробники та CTO. І «те саме питання» про мою участь в опенсорс проектах, коли я, з шістьма місяцями досвіду, червоніючи, сказав «ні в яких». З того часу я глибоко поважаю людину, яка його поставила — Серього, мій тобі уклін.

Було і смішне: в перші місяці я розлив чай на ноутбук, який коштував більше, ніж моя тодішня зарплата. Було і відповідальне: ще будучи джуном, я будував захист від CSRF-атак, не знаючи, що це таке — страшно було зламати продакшн, але все вийшло чудово.

Окреме місце у серці займають люди. До ковіду я їздив на роботу як на свято. Жарти, розіграші, «that’s what she said» по десятку разів на день — і все це без втрати продуктивності. Кен, дякую, що зібрав тоді таку команду. Гайзики й дівчата — ви назавжди у моєму серці. І так, за сюрстрьомінг в офісі — пробачте нас, девопси та інші сусіди :)

Були і складніші періоди. У одній команді я не зійшовся з менеджментом, але компанія дала можливість перейти на інший продукт. Тут працюю і досі — колектив із неймовірно сильних розробників з різних куточків світу. І головний висновок: у компанії багато команд, і важливо знайти свою. І компанія в цьому допомагає.

Мій ріст: я прийшов Trainee і доріс до Staff Software Engineer, викладав на безкоштовних курсах по PHP від компанії, проводив співбесіди, навіть змінив мову програмування без просадки по зарплаті. Дуже здивувало, що під час проведення курсів компанія оплачувала і проведення занять, і підготовку до них.

За ці 9 років у мене народилися діти, з’явилася квартира й машина, я пережив тут і ковід, і вже кілька років повномасштабної війни. І окрема вдячність компанії за допомогу Україні: ноутбуки, телевізори, периферія, сотні тисяч гривень на авто, старлінки, дрони — і це лише для одного мого друга. Окрім цього, компанія регулярно робить донати на ЗСУ та волонтерські ініціативи, а ще — підтримує донати від співробітників, подвоюючи зібрані ними суми.

А бонуси? Їх досить і досить багато та кожному своє. Моє топ-3 — подвоєння донатів на збори від співробіників, страхування співробітників і airSlate junior club, який організовує подарунки і активності для дітей.

Мабуть один із найцінніших уроків, які я тут отримав — думати про продукт очима навіть бабусі з Алабами.
Що б я сказав собі 2016-го? «Можеш не заходити в LinkedIn наступні 10 років взагалі :)»